РЕГОТУН

реготу́н іменник чоловічого роду, істота розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

РЕГОТУХА →← РЕГОТНЯ

Смотреть что такое РЕГОТУН в других словарях:

РЕГОТУН

РЕГОТУ́Н, а́, ч., розм.1. Той, хто любить реготати.О. Хведор був веселий, реготун (І. Нечуй-Левицький);Високого зросту, станкий, бравий, широкоплечий, ... смотреть

РЕГОТУН

СМІХОТУ́Н розм. (той, хто любить сміятися), СМІШКО́ розм., СМІХУ́Н розм., РЕГОТУ́Н розм., ВЕСЕЛУ́Н розм., СМІЮ́Н розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм. Отець Вавило... смотреть

РЕГОТУН

реготу́н[реигоутун]-готуна, м. (на) -готунов'і/ -готун'і, кл. -гоутунеи, мн. -готуни, -готун'іў

РЕГОТУН

-а, ч., розм. 1) Той, хто любить реготати. 2) Уживається як прикладка до назви птахів родини чайок або як назва цих птахів.

РЕГОТУН

імен. чол. роду, жив.політ., розм.хохотун

РЕГОТУН

-а, ч. , розм. 1》 Той, хто любить реготати.2》 Уживається як прикладка до назви птахів родини чайок або як назва цих птахів.

РЕГОТУН

{реигоуту́н} -готуна́, м. (на) -готуно́ві/ -готуні́, кл. -гоуту́неи, мн. -готуни́, -готуні́ў.

РЕГОТУН

Laughter-loving person; merry (risible) person

РЕГОТУН

див. веселий

РЕГОТУН

Реготу́н, -на́; -туни́, -ні́в

РЕГОТУН

Рагатун

РЕГОТУН

реготун, -а

РЕГОТУН

хохотун

РЕГОТУН

рагатун

РЕГОТУН

рагатун

T: 84