Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВІДРІЗНЯ́ТИ (бачити кого-, що-небудь у його відмінностях від інших, помічати за якимись ознаками), РОЗПІЗНАВА́ТИ, РОЗРІЗНЯ́ТИ, РОЗРІ́ЗНЮВАТИ, РІЗНИ́ТИ ... смотреть
РІЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., розм.1. кого, що. Робити різницю між ким-, чим-небудь; відрізняти одне від одного.Різнити козлищ від овець – Нехитра Богов... смотреть
-ню, -ниш, недок., розм. 1) перех. Робити різницю між ким-, чим-небудь; відрізняти одне від одного. 2) перех. Викликаючи ворожнечу, чвари між ким-небу... смотреть
-ню, -ниш, недок. , розм. 1》 перех. Робити різницю між ким-, чим-небудь; відрізняти одне від одного.2》 перех. Викликаючи ворожнечу, чвари між ким-н... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: різнячирознитьДеепричастная форма: розня
Ріжнити, виріжнювати, виріжнити, повиріжнювати, відріжнювати, відріжнити, повідріжнювати, поріжнювати, поріжнити, розріжнювати, розріжнити, порозріжнюв... смотреть
(А від Б) відрізняти, розрізняти; (людей) роз'єднувати, розсварювати.