ПУНКТИРУВАННЯ

пунктирува́ння іменник середнього роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПУНКТИРУВАТИ →← ПУНКТИРУВАЛЬНИЙ

Смотреть что такое ПУНКТИРУВАННЯ в других словарях:

ПУНКТИРУВАННЯ

ПУНКТИРУВА́ННЯ, я, с., спец.Дія за знач. пунктирува́ти.

ПУНКТИРУВАННЯ

-я, с., спец. Дія за знач. пунктирувати.

ПУНКТИРУВАННЯ

імен. сер. роду

ПУНКТИРУВАННЯ

-я, с. , спец. Дія за знач. пунктирувати.

ПУНКТИРУВАННЯ

Dotting, pointing; stippling

ПУНКТИРУВАННЯ

техн. пунктировка

T: 150