ПРОРОЦТВО

проро́цтво іменник середнього роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПРОРОЦЬКИЙ →← ПРОРОСТОК

Смотреть что такое ПРОРОЦТВО в других словарях:

ПРОРОЦТВО

ПРОРО́ЦТВО, а, с.1. У християнстві – інших віровченнях – пророкування, що є виявленням Божої волі.Коли ж збулося пророцтво, зійшов Бог на землю, був ро... смотреть

ПРОРОЦТВО

ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ (здогад про те, що станеться в майбутньому); ПРОРО́ЦТВО, ПРОРОКУВА́ННЯ (висловлене); ПРОГНО́З спец., ПРОГНО́СТИКА заст. (перев. на підста... смотреть

ПРОРОЦТВО

-а, с. 1) За релігійними уявленнями – пророкування, що є виявленням Божої волі. || заст. Передречення чийого-небудь майбутнього життя гаданням, ворожі... смотреть

ПРОРОЦТВО

-а, с. 1》 За релігійними уявленнями – пророкування, що є виявленням Божої волі.|| заст. Передречення чийого-небудь майбутнього життя гаданням, воро... смотреть

ПРОРОЦТВО

[proroctwo]с.proroctwo

ПРОРОЦТВО

рел., перен.prophecy, vaticination, oracle

ПРОРОЦТВО

імен. сер. родупророчество

ПРОРОЦТВО

(Боже) одкровення; (дія) пророкування, передбачення, віщування.

ПРОРОЦТВО

Проро́цтво, -ва, -ву; -ро́цтва, -ро́цтв

ПРОРОЦТВО

пророчество, предсказание; прорицание

ПРОРОЦТВО

Вяшчунства

ПРОРОЦТВО

-а n proroctwo

ПРОРОЦТВО

вяшчунства

ПРОРОЦТВО

вяшчунства

T: 133