ПРОПОВІДНИЦЯ

пропові́дниця 1 іменник жіночого роду, істота та, хто проповідує пропові́дниця 2 іменник жіночого роду амвон

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПРОПОВІДУВАНИЙ →← ПРОПОВІДНИЦЬКИЙ

Смотреть что такое ПРОПОВІДНИЦЯ в других словарях:

ПРОПОВІДНИЦЯ

ПРОПОВІ́ДНИЦЯ¹, і, ж.Жін. до пропові́дник.Саме того дня, як писар збирав до себе свій конгрес, в село прийшла штундівська проповідниця, якась немолода ... смотреть

ПРОПОВІДНИЦЯ

АМВО́Н (підвищення в церкві, з якого проголошуються проповіді), ПРОПОВІ́ДНИЦЯ, КАЗА́ЛЬНИЦЯ зах. Виступив (єпископ) з вівтаря через дияконські двері.. і... смотреть

ПРОПОВІДНИЦЯ

імен. жін. роду, жив.рел.проповедница

ПРОПОВІДНИЦЯ

I -і.Жін. до проповідник. II -і, ж.Те саме, що амвон.

ПРОПОВІДНИЦЯ

рел., перен.preacher; знев. pulpiteer

ПРОПОВІДНИЦЯ

I -і.Жін. до проповідник.II -і, ж. Те саме, що амвон.

ПРОПОВІДНИЦЯ

проповедница

T: 30