Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВА... смотреть
пропіка́ти / пропекти́ до живо́го кого і без додатка. Глибоко вражати, зачіпаи кого-небудь чимсь; дошкуляти кому-небудь (перев. про слова). У мене весь час було таке відчуття, наче мене б’ють по щоках… Що ж тоді казати про юні душі, до рук яких попаде страшний оцей рукопис, коли й мене, смаленого вовка, пропекло до живого! (А. Дімаров). пропіка́ти / пропекти́ до се́рця. Глибоко вражати, зворушувати і т. ін. Це все було, не може бути й мови!.. І вогких уст сердите надування, І усміх, що до серця пропікав, І досить легкодумне розставання (М. Рильський). пропіка́ти / пропекти́ очи́ма (по́глядом) кого. Дивитися на кого-небудь гостро, проникливо, з осудом і т. ін. Переді мною Борис Стоян з рудим їжачкуватим чубом.— Ти чому не був на першій парі? — пропікає він мене своїми гострими очима (Ю. Бедзик); Роман спересердя пропік сестру поглядом, чортихнувся (М. Стельмах).... смотреть
недок. пропікати, док. пропектиto bake thoroughly, to roast enough
ПРОПЕКТИ́ див. пропіка́ти.
див. пропікати.
Пропекти́, див. пропіка́ти
техн. прожигать, прокаливать
див. пропікати.
сов. от пропікати
глянути