Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПРОПА́ХЧЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до пропахти́ти.Він лежав із забинтованою головою на твердому лікарняному ліжку в палаті, пропахченій хлороформом, вал... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до пропахтити. 2) у знач. прикм.Який пропахчується запахом чого-небудь.
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пропахтити.2》 у знач. прикм. Який пропахчується запахом чого-небудь.