Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
МИГТІ́ТИ (з'являтися на короткий час і зникати з поля зору; перен. — швидко, зненацька з'являтися в свідомості), МИГА́ТИ, МЕЛЬКА́ТИ, МИГОТА́ТИ (МИГОТІ́... смотреть
ПРОМИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш.Док. до миготі́ти.Вони [козаки] промиготіли по греблі поміж вербами, як спиці в колесі (А. Головко).
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: промиготівши.. промиготіти
-очу, -отиш. Док. до миготіти.
To shimmer, to glimmer, to gleam, to flicker, to twinkle, to blink
-очу, -отиш.Док. до миготіти.