БРАКУВАЛЬНИК

бракува́льник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

БРАКУВАЛЬНИЦЯ →← БРАКУВАЛЬНИЙ

Смотреть что такое БРАКУВАЛЬНИК в других словарях:

БРАКУВАЛЬНИК

БРАКУВА́ЛЬНИК, а, ч.Особа, яка оглядає вироби й товари та оцінює їхню якість.На лицеву сторону етикеток наносять найменування підприємства-виробника і ... смотреть

БРАКУВАЛЬНИК

імен. чол. роду, жив.браковщик

БРАКУВАЛЬНИК

-а, ч. Особа, яка оглядає вироби й товари та оцінює їх щодо якості.

БРАКУВАЛЬНИК

[brakuwal'nyk]ч.brakarz

БРАКУВАЛЬНИК

Ганчувач, (вона) ганчувачка

БРАКУВАЛЬНИК

-а, ч. Особа, яка оглядає вироби й товари та оцінює їх щодо якості.

БРАКУВАЛЬНИК

Sorter (of manufactured articles)

БРАКУВАЛЬНИК

бракувальник, -а

БРАКУВАЛЬНИК

техн. браковщик

БРАКУВАЛЬНИК

браковщик

T: 249