Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПРОКОЛУ́ПАНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до проколупа́ти;// проколу́пано, безос. пред.Лежить він [м'яч] спокійно, Ні скок, ані скік: У нього гвіздком Проколупан... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проколупати. || проколупано, безос. присудк. сл.
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до проколупати.|| проколупано, безос. присудк. сл.
ад'єктивпроковырянный