Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПРОДИКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що.Док. до диктува́ти.Пам'ять у мене була така, що лекцію історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продиктува... смотреть
ДИКТУВА́ТИ (говорити для записування іншою особою), ПРОКА́ЗУВАТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм. — Док.: продиктува́ти, подиктува́ти діал. проказа́ти, наговори́ти... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: продиктувавшипродиктоватьДеепричастная форма: продиктовав
[prodyktuwaty]дієсл.podyktować
-ую, -уєш, перех. Док. до диктувати.
【完】 见 диктувати
-ую, -уєш, перех. Док. до диктувати.
To dictate