Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВ... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: прогонивши
ПРОГО́НИТИ див. проганя́ти.
див. проганяти.
див. виганяти
Прого́нити, -го́ню, -го́ниш = проганя́ти
див. проганяти.
в. прогнати