ПРОГНИ́ЛИЙ, а, е.Дієпр. акт. до прогни́ти.Прогнилі від сирості дошки;// у знач. прикм.На сучку верби висів прогнилий ятір (Григорій Тютюнник);Напевне, ... смотреть
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прогнити. || у знач. прикм. || у знач. ім. прогниле, -лого, с., перен. Те, що деградувало, занепало.
-а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до прогнити.|| у знач. прикм. || у знач. ім. прогниле, -лого, с. , перен. Те, що деградувало, занепало.
[prohnyłyj]прикм.przegniły
ад'єктивпрогнивший
Rotten, rot through