Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПРИПИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИПИНИ́ТИ, пиню́, пи́ниш, док., що.1. Зупиняти рух кого-, чого-небудь, перев. на якийсь час.– Тпрру-у-у! Годі! – мовив ... смотреть
ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ розм., ЗАПИНЯ́ТИ діал.; ЗАТРИ́МУВАТИ із сл. хода, біг і т. ін.; ПРИПИН... смотреть
-яю, -яєш, недок., припинити, -пиню, -пиниш, док., перех. 1) Зупиняти рух кого-, чого-небудь, перев. на якийсь час. || у сполуч. зі сл. трохи. Змушува... смотреть
-яю, -яєш, недок. , припинити, -пиню, -пиниш, док. , перех. 1》 Зупиняти рух кого-, чого-небудь, перев. на якийсь час.|| у сполуч. зі сл. трохи. З... смотреть
недок. припиняти, док. припинитиto stop, to cease, to suspend, to discontinue; to put an end (to); to make an end (of); (про зносини, стосунки) to brea... смотреть
несов. - припиняти, сов. - припинити 1) прекращать, прекратить; прерывать, прервать; (течение, развитие чего-н.) пресекать, пресечь; останавливать, остановить; (временно - обычно) приостанавливать, приостановить 2) (удерживать на месте) останавливать, остановить; (на короткое время) приостанавливать, приостановить... смотреть
зупиняти, спиняти, п. ставити крапку, (на час) переривати, перепиняти; (працю) облишати, (справу) закривати, (роботи) заморожувати, законсервовувати; (чвари) класти край чому, не допускати; (діяти) переставати, о. ставити хрест на чому; (рішення) касувати, скасовувати, д. канцелювати, сов. відміняти.... смотреть
abolish, abort, cease, (в т. ч. дебати) closure, cut short, defeat, (зобовязання) discharge, discontinue, (справу) dismiss, (угоду тощо) dissolve, drop, end up, end, extinguish, rebate, quit, remit, (злочин тощо) repress, (виконання рішення тощо) stay, stop, suspend, terminate, withhold... смотреть
[prypyńaty]дієсл.przestawać
припиняти дієсл. cease; end; stop; terminate;\~ повноваження terminate one's powers; terminate the authority; \~ справу dismiss a case;
Прыпынакпрыпыняццаспыняццаспыняць
(зупиняти рух) переривати, пересікати, (щось робити, діяти) переставати, кидати, залишати, (раптово) обривати.
【未】 停止, 不再(做); 使终止, 制止, 使停住
Avbryta, avsluta, sluta; stanna, stoppa, suspendera
Avbryte, avslutte, slutte; stanse, stoppe
техн. прекращать, прерывать (прекращать), приостанавливать
Припиня́ти, -ня́ю, -ня́єш
прыпынакпрыпыняццаспыняццаспыняць
Afbryde, slutte; stoppe
прыпынак прыпыняцца спыняцца спыняць
-яю, -яєш wstrzymywać, przerywać
შეჩერება, შეწყვეტა
terminate
withdraw an ambassadors accreditation
terminate pregnancy
discontinue a newspaper
cease firing
cut short hostile activities
dismiss testimony
end debate, invoke cloture
close the argument
stop dumping
terminate diplomatic relations
terminate a contract
discontinue activities, dissolve, stop activities
terminate a meeting
(що скоюється) terminate crime
stop criminal activities
cease to exist
disuse
terminate a criminal case
terminate a treaty
terminate an unwanted pregnancy