ПРИКЛЮЧКА

при́ключка іменник жіночого роду розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПРИКЛЯКАТИ →← ПРИКЛЮЧИТИСЯ

Смотреть что такое ПРИКЛЮЧКА в других словарях:

ПРИКЛЮЧКА

ПРИГО́ДА (подія, що трапляється, зокрема, під час подорожі, часто пов'язана з ризиком, небезпекою тощо), ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., ПРИ́ТЧА (П... смотреть

ПРИКЛЮЧКА

ПРИ́КЛЮЧКА, и, ж., розм.1. Те саме, що приго́да.– Була торік тут приключка страшна: Шубовснув [з моста в воду] пан один (Л. Глібов);Оповідала [Рахіра] ... смотреть

ПРИКЛЮЧКА

-и, ж., розм. 1) Те саме, що пригода. 2) Те саме, що привід. || Те саме, що причина 1).

ПРИКЛЮЧКА

1. пригода, випадок, притичина, подія2. це див. претекст

ПРИКЛЮЧКА

-и, ж. , розм. 1》 Те саме, що пригода.2》 Те саме, що привід.|| Те саме, що причина 1).

ПРИКЛЮЧКА

імен. жін. роду

ПРИКЛЮЧКА

див. пригода

ПРИКЛЮЧКА

При́ключка, -чки, -чці; -чки, -чок

ПРИКЛЮЧКА

разг. 1) приключение 2) (повод) предлог

ПРИКЛЮЧКА

див. ПРИГОДА, ПРИВІД, ПРИЧИНА.

ПРИКЛЮЧКА

приключка

T: 248