Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВИНУВА́ТЕЦЬ чого (той, хто спричиняє що-небудь, звич. погане), ПРИЗВІ́ДНИК, ПРИЗВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЕЦЬ) розм., ПРИЗВІ́ДЦЯ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм., ПРИЧИ́НЕЦЬ за... смотреть
ПРИЗВІ́ДНИК, а, ч.Той, хто зачинає, організує що-небудь.Микола дуже любив Івана Думу. Це був призвідник усіх забав (В. Гжицький);Після страйку .. Григо... смотреть
-а, ч. Той, хто зачинає, організує що-небудь. || Той, хто спричиняє що-небудь. || Винуватець чого-небудь.
імен. чол. роду, жив.зачинщик
-а, ч. Той, хто зачинає, організує що-небудь.|| Той, хто спричиняє що-небудь.|| Винуватець чого-небудь.
Initiator, instigator; firebrand; (винуватець) begetter
(бунту) привідець, привідця, спричинник, причинець, ЗАВОДІЙ, органзатор, винуватець.
= призвідець, = призвідця зачинщик, разг. затейщик, закопёрщик
див. заводей
Завадатайзавадатар
Призві́дник, -ка; -ники, -ків
завадатайзавадатар
завадатай завадатар
призвідник, -а