Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БЕРЕГТИ́ (ощадливо витрачати або використовувати), ЗБЕРІГА́ТИ, ВІДКЛАДА́ТИ, ПРИБЕРІГА́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (залишати про запас); ШКОДУВА́ТИ... смотреть
ПРИДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., кого, що.1. Беручись руками за кого-, що-небудь, не давати рухатися, падати і т. ін.; притр... смотреть
-ую, -уєш, недок., придержати, -жу, -жиш, док., перех. 1) Беручись руками за кого-, що-небудь, не давати рухатися, падати і т. ін.; притримувати. || З... смотреть
-ую, -уєш, недок. , придержати, -жу, -жиш, док. , перех. 1》 Беручись руками за кого-, що-небудь, не давати рухатися, падати і т. ін.; притримувати.|| ... смотреть
приде́ржати / приде́ржувати язи́к ((свого́) язика́) (за зуба́ми). Утриматися від висловлення; змовчати. Але на цей раз я таки придержав свого язика і не розповів нічого (Л. Смілянський); — І ти, Павле Григоровичу, придержав язика за зубами (П. Панч).... смотреть
несов. - придержувати, сов. - придержати придерживать, придержать; сдерживать, сдержать, удерживать, удержать (останавливать, замедлять проявление чего-н.)... смотреть
недок. придержувати, док. придержатиto hold (back)
див. здержувати
див. зберігати
Приде́ржувати, -жую, -жуєш