ПРИБУ́ЛИЙ, а, е.Дієпр. акт. до прибу́ти¹.Місцями .. запрошували прибулих козаків поснідати (О. Стороженко);Розчинивши двері, Чемериця побачив Трикоза, ... смотреть
НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прий... смотреть
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прибути. || у знач. ім. прибулий, -лого, ч.; прибула, -лої, ж. Людина, яка прибула, прийшла, приїхала кудись.
прибу́лий[приебулией]м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
-а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до прибути.|| у знач. ім. прибулий, -лого, ч. ; прибула, -лої, ж. Людина, яка прибула, прийшла, приїхала кудись.
[prybułyj]прикм.przybyły
Прихідька, приходько, приходень, приїжджий, доїжджий, заїжджий, присутній, див. пришелець
(про людину, потяг) arrived; (про воду) risen, swollen
ад'єктивприбывший
приїжджий, заїжджий, захожий, ЯК ІМ. гість, прибулець, зн. ПРИБЛУДА.
(який не жив тут раніше) нетутешній, чужий, захожий.
(до вязниці тощо; про увязненого) (ім.) receptee
{приебу́лией} м. (на) -лому/-лім, мн. -лі.
Frammøtt
Ankommen
прил.; сущ. прибывший