ПРЕСВІТЕР

пресві́тер іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПРЕСВІТЕРІАНИН →← ПРЕСБЮРО

Смотреть что такое ПРЕСВІТЕР в других словарях:

ПРЕСВІТЕР

СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРО... смотреть

ПРЕСВІТЕР

ПРЕСВІ́ТЕР, а, ч.1. У православній і католицькій церквах – священик.Як тільки з'явився князь у дверях, пресвітер Ларивон сотворив коротку молитву (П. З... смотреть

ПРЕСВІТЕР

-а, ч. 1) У православній і католицькій церквах – священик. 2) У кальвіністів Англії, Нідерландів та деяких інших країн і в більшості християнських сек... смотреть

ПРЕСВІТЕР

-а, ч. 1》 У православній і католицькій церквах – священик.2》 У кальвіністів Англії, Нідерландів та деяких інших країн і в більшості християнських сек... смотреть

ПРЕСВІТЕР

імен. чол. роду, жив.пресвитер

ПРЕСВІТЕР

Презви́тер, пресві́тер:— священик, у більшості християнських сект — виборний керівник релігійної громади [51]

ПРЕСВІТЕР

пресві́тер (від грец. πρεσβύτερος – старший, старійшина) 1. У католицькій і православній церквах священик. 2. Виборний керівник громади пресвітеріанської церкви.... смотреть

ПРЕСВІТЕР

пресвітер; ч. (гр., старший, старійшина) 1. У католицькій і православній церквах священик. 2. Виборний керівник громади пресвітеріанської церкви.

ПРЕСВІТЕР

Пресві́тер, -тера; -тери, -рів або презбі́тер, -ра (гр.)

ПРЕСВІТЕР

Священик, див. протопресвітер

ПРЕСВІТЕР

церк.presbyter

ПРЕСВІТЕР

і заст. пресбитер Те саме, що ієрей

ПРЕСВІТЕР

церк. пресвитер

ПРЕСВІТЕР

-а m prezbiter

ПРЕСВІТЕР

пресвітер, -а

ПРЕСВІТЕР СВЯЩЕНИК ЄРЕЙ

Терміни пресвітер і священик не слід уважати абсолютними синонімами, у перекладах слід зберігати таку відповідність: πρεσβύτερος, presbyter - пресвітер, ίερεύς, sacerdos - священик (див. Катехизм Католицької Церкви, 2002, 1536-1568). Пресвітер - термін, який вказує на особу (і посаду) християнського пастиря, який у церковній єрархії нижчий від єпископа і вищий від диякона. Цей термін охоплює всю діяльність цього пастиря супроти християнської громади: провідничу, навчальну й освячувальну. Священик - термін, який стосується одночасно, але в різний спосіб, і всіх охрещених у Церкві, і самих священнослужителів. Термін священик стосується кожного християнина, оскільки через хрещення і миропомазання має участь у царськім, пророчім і священичім служінні Христа. Стосовно священнослужителів, термін священик, з одного боку, вужчий від терміна пресвітер, оскільки стосується лише освячувальної (тобто богослужбової) функції пастиря, а з іншого - ширший, оскільки дияконський, пресвітерський та єпископський стан становить три ступені службового священства в Церкві. Термін священик вказує на одну функцію пресвітера - його священнослужіння, а термін пресвітер - на всі три його пастирські функції. Популярно термін священик вживається стосовно пресвітера, однак у богословських текстах такий вжиток не є відповідним. Наприклад, богословсько неточним є вираз: «Християнське богослуження звершується всією спільнотою: народом Божим зі своїм священиком», тому що не священством пастир відрізняється від решти спільноти, а службовим священством. Точніше: «зі своїм пресвітером» або «пастирем» або «священнослужителем». Так само неточним є вислів: «Є три ступені церковної єрархії: диякон, священик і єпископ», тому що другий ступінь відрізняється від інших не священством, а пресвітерством. Точніше: «Є три ступені службового священства: диякон, пресвітер, єпископ»1. Тому у богословських текстах потрібно концептуально розрізняти: священство, або царське священство2, - гідність і служіння всіх охрещених, священнослужіння - служіння дияконів, пресвітерів та єпископів3 та пресвітерство - служіння рукоположених осіб другого ступеня. Аналогічний термін до терміна пресвітер - єпископ (це терміни пастирські); аналогічні терміни до термінів священикі єрей - архиєрей, святитель (це терміни богослужбово-культові); культовий аналог до терміна диякон - левіт - вийшов з ужитку. Хоч у деяких богослужбових книгах, наприклад, Служебнику, Требнику, систематично вживають культовий термін священик (єрей) - як і архиєрей - для означення пастиря у його літургійній функції, у Архиєратиконі чин рукоположення, який стосується всього служіння пастиря, називається рукоположенням на диякона, пресвітера чи єпископа. Тому таїнство, згідно з літургійною традицією, точніше називається таїнством рукоположення, назва походить від самого чину - як і хрещення чи миропомазання. Популярні назви таїнство священства і священичі свячення - неточні, оскільки, з одного боку, наділяють ознаками, властивими всім охрещеним, лише пастирів, а з іншого боку, наділяють ознаками, властивими всім трьом ступеням священнослужіння (або в іншій традиції - обом ступеням службового священства), лише пресвітерів. 1 Пор.: Настольная книга священнослужителя. т. 4. Москва 1983, с. 325. 2 Пор.: 1 Пт. 2:5; Од. 1:5-6; 5:9-10; 20:6. Православна традиція говорить про царське священство всіх віруючих (Настольная книга... т. 4, с. 328), а римо-католицька - про загальне священство (sacerdotium commune: Катехизм Католицької Церкви, 1547, 1591). Ці два роди священства відрізняються не ступенем, а реалією, якої стосуються. Службове священство не ставить людину ближче до Бога, ніж загальне священства, а надає їй особливі церковні завдання-служіння - відповідальність, яку людина приймає від Христа, а також особливі дари для виконання цих служінь. Див.: Христофор Станецький. Служіння Божого люду / Пер. Леся Біленька-Свистович. Львів 1998, с. 10-44, 62-83. 3 Римо-католицька традиція говорить про службове священство (sacerdotium ministeriale), але зараховує до нього тільки єпископів і пресвітерів, хоч диякони також отримують таїнство рукоположення: «існують два ступені службової участі у священстві Христа: єпископат і пресвітерат. Дияконат призначений допомагати і служити їм. Тому термін священик у нинішньому вжитку означає єпископів і пресвітерів, а не дияконів» (Катехизм Католицької Церкви, 1554).... смотреть

T: 173