Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПРАВДОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч.Те саме, що правдолю́б.Там [у Москві] правдолюбця Толстого сліди І Грибоєдова сміх невгасимий (М. Рильський);Бо ж у цьому й справ... смотреть
імен. чол. роду, жив.правдолюбец
-бця, ч. Те саме, що правдолюб.
-бця, ч. Те саме, що правдолюб.
правдолюбець, -бця