Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОТІ́К (ПОТЬО́К рідко) (маса води, що стрімко тече в якомусь напрямі), ПЛИН, ПЛАВ, ЛА́ВА, ТОК, ПАТЬО́КИ (ПОТЬО́КИ) розм., ШИ́ПІТ діал.; БУРЧА́К (дзюрко... смотреть
ПОТЬО́К, у, ч., розм.1. Цівка, неширокий потік рідини.Піт котився з їх потьоками і, помочивши чорну куряву, пописав їх лиця довгими смужками (І. Нечуй-... смотреть
-у, ч., розм. 1) Цівка, неширокий потік рідини. 2) Слід від рідини, що тече або текла по чому-небудь. 3) Помиї.
хохл. (потек) струм, течаструм, струмінь, струмок, струмочок, струмінець, струминка, теча, течія, течійка, цівка, цівочка, плив, виплив, доплив, наплив... смотреть
-у, ч. , розм. 1》 Цівка, неширокий потік рідини.2》 Слід від рідини, що тече або текла по чому-небудь.3》 Помиї.
разг. потёк