Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОСМІТИ́ТИ, чу́, ти́ш, док., розм.Розкидати сміття всюди або в багатьох місцях.Не стільки побули гості, як всюди посмітили (з переказу).
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: посмітившипосметьДеепричастная форма: посмев
-ічу, -ітиш, док. Залишити після себе сміття, мотлох, бруд.
-ічу, -ітиш, док. Залишити після себе сміття, мотлох, бруд.