Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели... смотреть
недок. поселяти, док. поселитиto settle; to establish, to quarter, to domicile; (розміщувати) to lodge
ПОСЕЛИ́ТИ див. поселя́ти.
див. поселяти.
【完】 见 поселяти
див. поселяти.
-лю, -лиш osiedlić
сов. от поселяти