ПОРУЧЕНИЙ

пору́чений дієприкметник

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПОРУЧЕННЯ →← ПОРУЧЕНЕЦЬ

Смотреть что такое ПОРУЧЕНИЙ в других словарях:

ПОРУЧЕНИЙ

ПОРУ́ЧЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до поручи́ти.– Самі ви не можете їхати; коні молоді й бистрі, поручені мені під .. дозір, могли б вам утекти (О. Кобилянсь... смотреть

ПОРУЧЕНИЙ

корень - ПОРУЧ; суффикс - ЕН; окончание - ИЙ; Основа слова: ПОРУЧЕНВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ПОРУЧ; ∧ - ЕН; ⏰ - ИЙ; Слово ... смотреть

ПОРУЧЕНИЙ

-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поручити. || поручено, безос. присудк. сл.

ПОРУЧЕНИЙ

-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до поручити.|| поручено, безос. присудк. сл.

ПОРУЧЕНИЙ

ад'єктивпорученный

T: 148