РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. (який віри... смотреть
БОГОМІ́ЛЬНИЙ, а, е.Побожний; який щиро і часто молиться.Богомільна жінка стояла перед зачиненими дверима [костьолу] упрост на бруківці (Г. Колісник).
д! ВІРЯНИН; БОГОМОЛЕЦЬ, з.п. богослужіння; (обідня) літургія; (за успіх чогось) молебень, молебство, молебствіє.
див. богомольний.
ад'єктивбогомольный
Побожний, див. релігійний
(який вірить в Бога) релігійний, віруючий, вірний, побожний,
див. богомольний.
см. богомольний