Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОПРА́ВЛЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до попра́вити¹.Я розумію вагу негайної висилки Вам поправленого матеріалу (М. Коцюбинський);// попра́влено, безос. пр... смотреть
приставка - ПО; корень - ПРАВЛ; суффикс - ЕН; окончание - ИЙ; Основа слова: ПОПРАВЛЕНВычисленный способ образования слова: Приставочно-суффиксальный ил... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до поправити. 2) у знач. прикм. Який поправився, зміцнів, погладшав.
[poprawłenyj]прикм.poprawiony
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поправити.2》 у знач. прикм. Який поправився, зміцнів, погладшав.
ад'єктивпоправленный
техн. поправленный