Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОПОЛУПИ́ТИ, луплю́, лу́пиш; мн. пополу́плять; док., кого, що, фам.Бити багато разів, тривалий час; набити добре.[Матвій:] Краще ви, дядьку, таких слів... смотреть
-луплю, -лупиш; мн. пополуплять; док., перех., фам. Бити багато разів, тривалий час; набити добре.
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: пополупивши
-луплю, -лупиш; мн. пополуплять; док. , перех. , фам. Бити багато разів, тривалий час; набити добре.