Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПООБВІ́ШУВАНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до пообві́шувати.Стіни пообвішувані картинами.2. у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь.– Дід та й дід з мене, хо... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до пообвішувати. 2) у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь. || пообвішувано, безос. присудк. сл.
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пообвішувати.2》 у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь.|| пообвішувано, безос. присудк. сл.
[poobwiszuwanyj]прикм.poobwieszany
ад'єктив