Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БРОДЯ́ГА (бездомна, зубожіла людина, яка не має постійного місця проживання, сталого заняття), ВОЛОЦЮ́ГА зневажл., МАНДРЬО́ХА зневажл., ПРОЙДИ́СВІТ зне... смотреть
БЛУДЯ́ГА, и, ч. і ж., діал., зневажл.Волоцюга, бродяга.Пили та гуляли, переховували всяких блудяг, переводили крадіжку (Панас Мирний).
-и, ч. і ж., діал., зневажл. Волоцюга, бродяга.
див. бездомний; волоцюга; подорожній; розпусник
-и, ч. і ж. , діал. , зневажл. Волоцюга, бродяга.
див. бродяга
волоцюга.