Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОМУТНІ́ЛИЙ, а, е.Дієпр. акт. до помутні́ти.Тихо гойдався помутнілий від диму Хасан (О. Десняк);Мати вставилася на сина враз помутнілими очима (П. Панч... смотреть
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до помутніти. || у знач. прикм.
помутні́лий[помут(')н’ілией]м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
[pomutniłyj]прикм.zmętniały
ад'єктивпомутневший
-а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до помутніти.|| у знач. прикм.
Dimmed; muddy, not quite clear
{помут()ні́лией} м. (на) -лому/-лім, мн. -лі.
техн. помутневший