БЛИЗНЮЧОК

близнючо́к іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

БЛИЗНЯ →← БЛИЗНЮЧКА

Смотреть что такое БЛИЗНЮЧОК в других словарях:

БЛИЗНЮЧОК

БЛИЗНЮЧО́К, чка́, ч.Зменш.-пестл. до близню́к 1.Не згубив, діду, нічого, а знайти – знайшов: двоє близнючків опівночі біля Христі (С. Тудор).

БЛИЗНЮЧОК

імен. чол. роду, жив.від слова: близнючкаімен. жін. роду, жив.близняшка

БЛИЗНЮЧОК

-чка, ч. Зменш.-пестл. до близнюк 1).

БЛИЗНЮЧОК

-чка, ч. Зменш.-пестл. до близнюк 1).

БЛИЗНЮЧОК

близнючок, -чка

T: 171