Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОЛІФТО́НГ, а, ч., лінгв.Сполучення кількох звуків, які функціонують як одна фонема.
-а, ч., лінгв. Сполучення кількох звуків, які функціонують як одна фонема.
поліфто́нг (від грец. πολύφθογγος – багатоголосий) сполучення кількох звуків, що виконують роль однієї фонеми. Протилежне – монофтонг.
імен. чол. родуполифтонг
поліфтонг; ч. (гр., багатоголосий) сполучення кількох звуків, що виконують роль однієї фонеми. Протилежне - монофтонг.
-а, ч. , лінгв. Сполучення кількох звуків, які функціонують як одна фонема.
лінгв.polyphthong
див. поліфонічний