Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
Низовинна територія у Білорусі та Україні, зх. край у Польщі, в басейнах Зх. Бугу і Прип'яті, понад 1/2 заболочених територій і торфовища; численні оз.... смотреть
ПОЛІ́ССЯ, я, с.Низька лісиста місцевість.[Дунін-Левченко:] Він був син дуже заможного дідича з чернігівського полісся з-за Десни, з давнього козацького... смотреть
полі́сся[поул’іс':а]-с':а, р. мн. -л'іс' (лісиста місцевість)
власна назва, імен. сер. родуПолесье
-я, с. Низька лісиста місцевість.
[polissja]Polesie (географічний регіон)
імен. сер. родуполесье
див. низовина
Полі́сся іменник середнього роду географічний регіон
{поулі́с:а} -с:а, р. мн. -лі́с (лісиста місцевість).
Полі́сся, -сся, -ссю, в -ссі
Wooded district, woodlands
-я n tereny leśne, obszary lesiste, polesie
-я, с. Низька лісиста місцевість.
Полісся (географічна територія)
полісся (лісиста місцевість)
полесье
Polesie
зх. частина Полісся; рівнина, болотні та карстові оз., торфовища; поклади кам'яного вугілля; гол. р. Кшна; Поліський заповідник.
Частина Полісся на території України, лежить на пн. країни, в межах Поліської низ.; характеризується вел. зволоженістю і заболоченістю (бл. 70% заболоч... смотреть