Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОЛІ́Р, а, ч., спец.Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска.
-а, ч., спец. Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска.
імен. чол. родуполир
-а, ч. , спец. Сталевий інструмент для полірування, що має вигляд гладкого бруска.