Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до покри́вдити.[Вісвамітра:] Я ж сирота, покривджена тобою (І. Франко);* Образно. Він [сніг] танув на зігрітих щоках ді... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покривдити. || у знач. прикм. || у знач. ім. покривджені, -них, мн. (одн. покривджений, -ного, ч.; покривджена, -ної... смотреть
покри́вджений 1. скривджений, обійдений долею; безталанний (ср, ст)||опосліджений2. який має фізичні вади (ср, ст)||опосліджений ◊ покри́вджений природою → "покривджений" 2 (ср, ст): Він покривджений природою – маленький, худий, горбатий (Авторка)... смотреть
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до покривдити.|| у знач. прикм. || у знач. ім. покривджені, -них, мн. (одн. покривджений, -ного, ч. ; покривджен... смотреть
[pokrywdżenyj]прикм.pokrzywdzony
ад'єктив
див. скривджений