ПОКАРАНИЙ

пока́раний дієприкметник

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПОКАРАННЯ →← ПОКАРАКАЛПАЦЬКОМУ

Смотреть что такое ПОКАРАНИЙ в других словарях:

ПОКАРАНИЙ

ПОКА́РАНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до покара́ти.Ми вже покарані. Страшніше покарати Сам грізний бог Адонаї не може (Леся Українка);[Стеха:] Карай, карай мене... смотреть

ПОКАРАНИЙ

-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покарати. || покарано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. покараний, -ного, ч. Той, на кого наклали кару.

ПОКАРАНИЙ

-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до покарати.|| покарано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. покараний, -ного, ч. Той, на кого наклали кару.

ПОКАРАНИЙ

[pokaranyj]прикм.ukarany

ПОКАРАНИЙ

ад'єктиввід слова: покаратинаказанный

ПОКАРАНИЙ

Пока́раний, -на, -не

ПОКАРАНИЙ

punished, penalized

T: 207