ПОКАНЮЧИТИ

поканю́чити дієслово доконаного виду зневажл.

ПОКАПІТУЛЯНТСЬКИ →← ПОКАНТУВАТИСЯ

ПОКАНЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, зневажл.Канючити якийсь час.Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам (Сл. Б. Грінченка).

дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: поканючившипоканючитьДеепричастная форма: поканючив, поканюча

-чу, -чиш, док., перех. і неперех., зневажл. Канючити якийсь час.

-чу, -чиш, док. , перех. і неперех. , зневажл. Канючити якийсь час.