ПОЗНАЧИТИ

позна́чи́ти дієслово доконаного виду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПОЗНАЧИТИСЯ →← ПОЗНАЧЕННЯ

Смотреть что такое ПОЗНАЧИТИ в других словарях:

ПОЗНАЧИТИ

ВІДЗНАЧА́ТИ (виділяти що-небудь якоюсь позначкою), ПОЗНАЧА́ТИ, ВІДМІЧА́ТИ, ПОМІЧА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — До... смотреть

ПОЗНАЧИТИ

недок. позначати, док. позначитиto designate; to mark, to make a mark; to denoteпозначити літерами — to letterпозначити заднім числом — to backdate, to... смотреть

ПОЗНАЧИТИ

позна́чити[позначиетие] -чу, -чиеш; нак. -ач, -ачтеи і [позначитие] -чу, -чиш; нак. -ачи, -ач'іт'

ПОЗНАЧИТИ

ПОЗНА́ЧИ́ТИ див. познача́ти.

ПОЗНАЧИТИ

Адзначыцьвызначыцьзазначыцьпазначыць

ПОЗНАЧИТИ

див. позначати.

ПОЗНАЧИТИ

{позна́чиетие} -чу, -чиеш; нак. -а́ч, -а́чтеи і {позначи́тие} -чу́, -чи́ш; нак. -ачи́, -ачі́т.

ПОЗНАЧИТИ

I позн`ачитиматем. обозначать, отмечать, помечать II познач`ититехн. намечать

ПОЗНАЧИТИ

【完】 见 позначати

ПОЗНАЧИТИ

адзначыцьвызначыцьзазначыцьпазначыць

ПОЗНАЧИТИ

адзначыць вызначыць зазначыць пазначыць

ПОЗНАЧИТИ

див. позначати.

ПОЗНАЧИТИ

-ачу, -ачиш poznaczyć

ПОЗНАЧИТИ

сов. от позначати

ПОЗНАЧИТИ

вызначыць

T: 92