Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВІДЗНАЧА́ТИ (виділяти що-небудь якоюсь позначкою), ПОЗНАЧА́ТИ, ВІДМІЧА́ТИ, ПОМІЧА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — До... смотреть
недок. позначати, док. позначитиto designate; to mark, to make a mark; to denoteпозначити літерами — to letterпозначити заднім числом — to backdate, to... смотреть
позна́чити[позначиетие] -чу, -чиеш; нак. -ач, -ачтеи і [позначитие] -чу, -чиш; нак. -ачи, -ач'іт'
ПОЗНА́ЧИ́ТИ див. познача́ти.
Адзначыцьвызначыцьзазначыцьпазначыць
див. позначати.
{позна́чиетие} -чу, -чиеш; нак. -а́ч, -а́чтеи і {позначи́тие} -чу́, -чи́ш; нак. -ачи́, -ачі́т.
I позн`ачитиматем. обозначать, отмечать, помечать II познач`ититехн. намечать
【完】 见 позначати
адзначыцьвызначыцьзазначыцьпазначыць
адзначыць вызначыць зазначыць пазначыць
див. позначати.
-ачу, -ачиш poznaczyć
сов. от позначати
вызначыць