Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОЖОВТІ́ЛИЙ, а, е.Дієпр. акт. до пожовті́ти.– Такий час, Кузьмо, настав, – одповідає [отець Миколай] його ж словами і підносить вгору три пальці з пожо... смотреть
пожовті́лий[пожоуўт’ілией]м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до пожовтіти. || у знач. прикм.
[pożowtiłyj]прикм.pożółkły
ад'єктивпожелтевший
-а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до пожовтіти.|| у знач. прикм.
див. пожовклий
див. жовтий
{пожоуўті́лией} м. (на) -лому/-лім, мн. -лі.
см. пожовклий