Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОДОРОЖУВА́ТИ (здійснювати подорож), МАНДРУВА́ТИ, ВОЯЖУВА́ТИ заст., ірон., жарт.; ВАНДРУВА́ТИ діал., ПАЛЯНДРУВА́ТИ діал.; ЧУМАКУВА́ТИ розм. (подорожува... смотреть
ПОДОРОЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., чим, по чому і без дод.Здійснювати подорож (у 1 знач.).Я от се не представляю [уявляю] ще собі зовсім ясно, як се я б... смотреть
Кому в дорогу, тому й час.Хто іде в дорогу, хан буде готовий.Осел хоч багато подорожував, та все додому ослом вертав.Зміна місця дурного не навчить.Под... смотреть
(ким/чим) дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: подорожувавши, подорожуючипутешествоватьДеепричастная форма: путешествовав... смотреть
-ую, -уєш, недок. Здійснювати подорож (у 1 знач.). || розм. Ходити, їздити.
To travel; (особл. по морю) to voyage; жарт. to peregrinateвін любить подорожувати — he is fond of travelling
[podorożuwaty]дієсл.podróżować
【未】 旅行, 游历, 游览Подорожувати разом з … 与…一起旅行, 陪同…游历
путешествовать подорожувати разом (з ким) — путешествовать вместе (с кем), сопутствовать (кому) (в путешествии)
-ую, -уєш, недок. Здійснювати подорож (у 1 знач. ).|| розм. Ходити, їздити.
Вандравацьпадарожжа
Подорожува́ти, -жу́ю, -жу́єш
див. МАНДРУВАТИ; (шляхами) міряти що.
Voyager
Reise
Rejse
Resa
вандравацьпадарожжа
-ую, -уєш podróżować
вандраваць падарожжа
მგზავრობა