ПОВЧАТИ

повча́ти дієслово недоконаного виду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПОВЧИНЕ →← ПОВЧАНСЬКИЙ

Смотреть что такое ПОВЧАТИ в других словарях:

ПОВЧАТИ

КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НА... смотреть

ПОВЧАТИ

ПОВЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що.1. Вчити кого-небудь чогось, даючи поради, напучення, пояснюючи, показуючи; напучувати, наставляти.[Лукія:] Як ді... смотреть

ПОВЧАТИ

-аю, -аєш, недок., перех. 1) Вчити кого-небудь чогось, даючи поради, напучення, пояснюючи, показуючи; напучувати, наставляти. 2) розм. Бити, караючи з... смотреть

ПОВЧАТИ

-аю, -аєш, недок. , перех. 1》 Вчити кого-небудь чогось, даючи поради, напучення, пояснюючи, показуючи; напучувати, наставляти.2》 розм. Бити, караючи... смотреть

ПОВЧАТИ

недок. повчати, док. повчитиto teach, to instruct, to lecture, to give a lecture

ПОВЧАТИ

НАПУЧУВАТИ, моралізувати, читати мораль , о. вставляти клепку, навчати розуму.

ПОВЧАТИ

див. радити

ПОВЧАТИ

-аю, -аєш pouczać, instruować

ПОВЧАТИ

поучать, наставлять; внушать

T: 131