ПОВНОВІКОВИЙ

повновікови́й прикметник

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПОВНОВАГІСТЬ →← ПОВНОБОКИЙ

Смотреть что такое ПОВНОВІКОВИЙ в других словарях:

ПОВНОВІКОВИЙ

ПОВНОВІКОВИ́Й, а́, е́.Який досяг зрілого віку, зрілості.Вміст мінеральних поживних елементів у повновіковому листі або в черешках досить добре відображ... смотреть

ПОВНОВІКОВИЙ

-а, -е. Який досяг зрілого віку, зрілості.

ПОВНОВІКОВИЙ

(хлопець) дійшлий, дорослий

ПОВНОВІКОВИЙ

-а, -е.Який досяг зрілого віку, зрілості.

T: 72