Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОВИ́СЛИЙ, а, е.1. Дієпр. акт. до пови́снути.Кузьменко спинився з повислим у повітрі канчуком (З. Тулуб).2. у знач. прикм. Який звішується, звисає дони... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до повиснути. 2) у знач. прикм. Який звішується, звисає донизу.
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до повиснути.2》 у знач. прикм. Який звішується, звисає донизу.
ад'єктивповисший
Hanging (down); drooping