Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.Довго прожити; дожити до старості, до кінця віку.Котрі тянуть з Кобилицю, Би повікували; Котрі тянуть за панами, Би ... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: повікувавши.. повікувати
-ую, -уєш, док., розм. Довго прожити; дожити до старості, до кінця віку.
-ую, -уєш, док. , розм. Довго прожити; дожити до старості, до кінця віку.