Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОБУТО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.1. Те саме, що побутопи́сець.2. розм. Засуджений за побутовий злочин.Саме через це вони й звуться указниками, становлячи соб... смотреть
імен. чол. роду, жив.автор побутових творівбытовик
-вця, ч., розм. Те саме, що побутописець.
-вця, ч. , розм. Те саме, що побутописець.
лит.; разг. бытовик, бытовист
побутовець, -вця