Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПОБРЯ́ЗКАТИ, аю, аєш, док.1. Брязкати якийсь час.[Сестра Мархва:] Чого ти, сестро Серахвимо, до матушки так рано? [Сестра Серахвима (побрязкавши чоткам... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: побрязкавши
-аю, -аєш, док. 1) Брязкати якийсь час. Побрязкати ключами. 2) розм. Піти, брязкаючи чим-небудь.
-аю, -аєш, док. 1》 Брязкати якийсь час. Побрязкати ключами.2》 розм. Піти, брязкаючи чим-небудь.
Побрязкати См. Побрязкувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 206.