ЗБЛІ́ДЛИЙ прикм. (про обличчя, шкіру людини — який втратив природний колір, став блідим), ПОБЛІ́ДЛИЙ, ЗБІЛІ́ЛИЙ, ПОБІЛІ́ЛИЙ, ПОПОЛОТНІ́ЛИЙ, СПОЛОТНІ́ЛИ... смотреть
ПОБЛІ́ДЛИЙ, а, е.Дієпр. акт. до поблі́днути.– Я й у горішній вітер повертався з моря, – ображається рибалка, але нахиляється над веслами, ховаючи своє ... смотреть
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до побліднути. || у знач. прикм.
[poblidłyj]прикм.pobladły
-а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до побліднути.|| у знач. прикм.
ад'єктив
див. блідий
Pale, wan, pallid
pobladły, zbladły, wyblakły