БЕСКИДНИК

бески́дник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

БЕСЛАН →← БЕСКИДИ

Смотреть что такое БЕСКИДНИК в других словарях:

БЕСКИДНИК

БЕСКИ́ДНИК див. бески́дники.

T: 95