ПОБІДНИК

побі́дник іменник чоловічого роду, істота переможець рідко

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ПОБІДНИЦЯ →← ПОБІДНИЙ

Смотреть что такое ПОБІДНИК в других словарях:

ПОБІДНИК

ПОБІ́ДНИК, а, ч., заст.Переможець.Тоді-то зрозумів я перший раз, Що не Баярд, борець непоборимий, Не Дон-Жуан, усіх жіночих серць [сердець] побідник, Г... смотреть

ПОБІДНИК

Побі́дник. Переможець. Ненаситна жадоба власти і зиску є понукою промислової конкуренції, а над тим тяжить, як брудна хмара, несовісність. Кождий боре ся лиш о себе, щоби не дати ся пілкнути. Слабі є жертвами борби, і звичайно найгірший, а не найліпший виходить побідником з тої борби (Товариш, 1908, 176)// див. побідити.... смотреть

ПОБІДНИК

-а, ч., заст. Переможець.

ПОБІДНИК

див. перемігший, побідоносець

ПОБІДНИК

-а, ч. , заст. Переможець.

T: 173