Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗМОВЛЯ́ТИ (усно обмінюватися думками, вести розмову), ГОВОРИ́ТИ, БАЛА́КАТИ, БЕСІ́ДУВАТИ, ГУ́ТО́РИТИ діал.; ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯ (з ким, між ким); ГОМОНІ... смотреть
БЕСІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.1. Розмовляти з ким-небудь.Баба Дмитриха то була вогонь – не жінка. Любила дуже бесідувати, розмови розводити (В. Ст... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.розм.Дієприслівникова форма: бесідуючибеседоватьДеепричастная форма: беседуя
-ую, -уєш, недок. 1) Розмовляти з ким-небудь. 2) зах. Промовляти (на зборах і т. ін.), виголошувати промову.
-ую, -уєш, недок. 1》 Розмовляти з ким-небудь.2》 зах. Промовляти (на зборах і т. ін.), виголошувати промову.
див. говорити
див. говорити
Prata, konversera
Prate; snakke
Prate; snakke
Гутарыць
ბაასი, ლაპარაკი
гутарыць
гутарыць